Ще й як цікаво!

До Зірок про Красу

Зорі-Зоряниці,
єсть вас на Небі
три рідні сестриці,
четверта рождена (ім’ярек).
Ідіть ви, зберіть ви красу,
покладіть на рождену (ім’ярек).
Як ви ясні, красні
межи Зірками,
щоб я була така красна
межи дівками!

До Сонечка
(щоб приснився суджений, дівчина перед заходом Сонця
виплітає вінок, приносить в дар Сонцю)

Сонечко на заході!

Як ти тепер бачиш цей вінок,

дай мені так ясно в цю ніч
побачити уві сні того,

хто мені суджений від Бога —

Мого судженого!

На Сон
(щоб приснився суджений)

Понеділок з вівторком,
Середа з четвергом,

П’ятниця з суботою,

Неділенька-удовиця -
Який мені сон присниться?
Дай, Дажбоже, того повидати,
З ким мені вік вікувати.

* * *
Щоб лице було чисте
(Коли вперше навесні побачиш ластівку,
сказати, щоб лице було чисте)

Ластівко, Ластівко!
На тобі веснянки —
дай мені білянки!
На тобі камінці
дай мені рум’янці!

Для Краси

Встала я Дажбожа онука (ім’ярек).
Благословилась.
Пішла із дверей у двері,
із воріт у ворота, і в чистеє поле.
Дай мені, Дажбоже, біле тіло,
щире серце, гарячу кров,
рум’яне лице.
Бо не можу я бути
без хліба-батенька,
без солі-матінки,
без вогню палючого,
без Води-голубоньки,
без вечірньої Зорі,
без Молодого Місяця,
без красного Сонечка!
Щоб була я, Дажбожа онука (ім ‘ярек)
від усіх біліша — біліша снігу білого,
ясніша Сонечка красного!

А воно від чого?

там же написано - : Тема: Від пристріту у дітей....

Од Тіменого зуба

Тричі проговорить, на охрест тім'ячко поцмокать і сплюнуть.

Стану я, Господу Богу помолюся, усім святим київським, печерським поклонюся. Стань, Господи, на помоги хрещеному породженому дитяті іменного зуба виговоряти:

- У лісі нелень-дуб,
а в полі з борони зуб.
На синім морі біл камінь лежить.
І так, як тим тром братам до міста не сходиться,
і судів не судить, і пересудков не мать,
так у хрищеного нарожденого дитяти
тіменному зубу і зубищам не бувати.

Далі торкнутися до сучка в столі чи лаві де-небудь середнім пальцем і виговорять:
- Сучище, сучище, візьми хрищеного порожденого дитяти зубище… Тіменного піднімаю, а боковий вниз осаждаю. З рота, із щелепів тіменного зуба й зубища виговоряю. Я з мовою, а Господь Бог із помочу, із Духом Святим.
Первий раз проговорили - другим разом, Божим часом… і т.д. (раз увечері, раз уранці).

Якщо вам бажають зла чи проклинаюпри сварці то подумки чи пошепки скажіть:


"Твої речі тобі в плечі сіль да перчина між твоїми лихими очима.
Во імя Отца і Сина і Святого Духа.Аминь."

Щоб приснився суджений, дівчина, перший раз побачивши місяць-молодик, повинна тричі справа наліво перекрутитись і взяти трохи землі з-під п'яти. Ту землю ввечері слід покласти собі під подушку і проказати тричі те, що говорила, крутячись:

Місяць, місяць молодий,
В тебе ріг золотий.
Ти знаєш старого й малого,
Пошли мені мого милого.

Коли ховаєте гроші

Чорте, Чорте. На тобі гроші.
Щоб ці гроші такі руки відкопали,
Які й закопали!

Зупинити кров


Хрестити рану і читати:
«Текло три ріки під калиновий міст: перша водяна, друга молочна, третя кривава. Я водяну ізоп'ю, молочну споживу, а криваву іспиню, із сірого коня кров ізгоню», або «Ішли ліки черев три ріки, і лозу рубали, і рожу саджали — і рожа не прийнялась, і кров уйнялась»

замовляння проти злодіїв:


"Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.
Замикаю я замком, запираю я плечем, троїцькою молитвою, опаловою рукою, Богородицю на замок і двох євангелістів Луки та Марка розставляю сіті по всім куткам, по всім сторо-нам от всякого злодія і грабіжника, котрий приходить ночною і понічною порою. Хто тор-кнеться до мого майна, рухомого і нерухомого, не понесе його. Господи, ні взад, ні вперед, і відразу заверне його швидкою рукою до камінної стіни.
Якщо хто торкнеться до майна мо-о, рухомого і нерухомого, з заходу на схід, з півночі на південь, во дні і ночі. Амінь.
Згадай, Господи, царя Давида і всю лагідність його. Амінь. Народженого раба Божого (ім’я).
Амінь. Камінь розколеться. Амінь. І розсиплеться. Амінь"






Lady Є певні сумніви що до замовляння чи не підкажите воно працює чи ні???

Від утоплення(заходячи в воду)


Чорток, Чорток!
Не ламай кісток:
Ти з води,
А я - у воду!

корисне





Нож
Словарь славянской мифологии

Нож - символ свободного (полноправного) человека. В народной традиции оберег от нечистой силы. У восточных и западных славян считалось, что нож, брошенный в вихрь, ранит черта и на нем останется кровь.

Нож и другие металлические предметы сопровождали человека, когда он считался наиболее уязвимым для воздействия нечистой силы. В первую очередь их использовали для защиты некрещеного младенца, женщины в предродовой или послеродовой период, жениха и невесты во время свадебного обряда. В Волынской губернии для охраны новорожденного от конвульсий мать, ложась спать или выходя из дома, клала нож в колыбель или брала его с собой. Там же баба-повитуха трижды обводила ножом вокруг кумы, когда та несла крестить ребенка, чтобы злой дух не мог приступить к младенцу. В Гомельской области мальчику клали в колыбель нож, чтобы он стал плотником, а девочке - гребень, чтобы она умела прясть. В 1920-х гг. в Житомирском районе во время похорон клали в колыбель нож или ножницы, "чтобы не приступила смерть" к ребенку. В Полесье, выходя из дома после родов, женщина затыкала за пояс нож. (реже - ключ или гвоздь). Там же мать подкладывала под себя нож при кормлении грудью ребенка. На Украине кум и кума, отправляясь в церковь крестить ребенка, переступали через нож, положенный у порога или на порог. Так поступали, "чтобы к ребенку, еще не крещенному, не мог подступить нечистый дух".

В Белоруссии и на Украине широко практиковалось процеживание молока через нож, серп или иголки. Например, в Черниговской области говорили, что если корова доится кровью, то надо лить молоко на нож, положенный под цедилкой на подойник, этим "ведьме перерезаешь язык". Вместе с тем в быличках нож описывается как одно из орудий ведьм, отбирающих молоко у коров. В Овручском районе говорили, что когда ведьма захочет молока, она идет к себе в хлев, забивает в соху нож, и подставляет доенку, молоко так и бежит струёй с ножа.

В Белорусском Полесье, если скотина заблудилась в лесу, хозяин обращался к знахарю с просьбой "засечь" ее. Знахарь шел в лес, находил дерево, больше других покрытое зелеными листьями, поднимал кверху принесенный с собой нож и произносил заговор, в котором просил Егория "засечь" скотину. Произнося последнее слово заговора, знахарь вбивал нож в дерево и возвращался домой. На следующий день перед восходом солнца он снова шел в лес и вынимал нож из дерева. Если тот оставался чистым, то это означало, что животное не погибло и уже не сойдет с того места, где оно находилось, когда его "засекали", а также что оно защищено от волков.

В Дубровицком районе Ровенской области для того, чтобы черт не трогал скотину, требовалось встать до восхода солнца, раздеться, взять под левую руку нож или косу, трижды обежать вокруг хлева и забить их в стену, Обегание хлева с нож или косой выражает идею, которая в заговорах передается мотивом "железной стены" до неба; втыкание нож в стену хлева как бы замыкает эту железную стену на замок.

В Ровенской и Волынской областях известны случаи, когда во время свадьбы, собрания молодежи или большого праздника в стол втыкали снизу нож, чтобы гости меньше ели.

В Черниговской губернии во время приготовления свадебного каравая после того, как тесто вынимали из дежи и начинали месить на столе, в середину пустой дежи втыкали острый нож и пели:

Коло дiжи чотирi ножи,
А пятий на послузi,
Коло дiжи свiчи палають,
А на столi коровай бiгають.

По-видимому, нож, как и горящие свечи, символизируют собой работающих каравайниц, в белорусских "каравайных" песнях сила каравайницы упоминается вместе с ножом, которые как бы принимают участие в замешивании каравая:

Чатыры ножи у дзяжи,
Пятая моя сила
Коровай замясила...

Від бородавок

„Сонце, Місяць, Зорі,
Ясність від Богів посилають,
А бородавки з мира відпадають.
Буду я тисячу гудзів в'язати,
Тисячу до тисячі рахувати.
Закопаю під порогом нитки,
Щоб пропали бородавки”.

Беруть удвоє нитки, зав'язують дев'ять гудзів, після чого закопують під порогом хати.

На захист домівки

Берете освящену сіль та мак. Змішуєте і розсипаєте по дому, стараючись заглянути в кожний куток, примовляєте:

"Сіль не посієш, мак не зійде,
Нехай лиха людина до хати не йде."


Транскрипция:
сИль нЭ посИеш. мак нЭ зийде
нэхАй лыхА людына до хАты нэ йдэ

Коли дитина без причині плаче, вередує, погано спить - це називається пристріт.

Першим разом, Господнім часом,
Матір Божа, Господи!
Допоможи рожденому, хрещеному,
Молитвяному рабові Божому (имя)
Пристріт говорити.
Подуманий, побачений, погаданий,
Коров"ячий, котячий, свичнячий,
З голови, з очей,
З ручок, ніжок,
З ротика, з животика,
З пальчиків, з суставчиків.
Тут тобі не бувати,
Червоної крові не пивати,
Солодкого сну не тривожити.
Іди за синії моря, за білії піски,
Іди гуляй і волю май.

Читають замовляння вранці або ввечері стоячи 9 разів підряд або 3 по 9 тобто 27. З особистого досвіду краще читати замовляння від пристріту 12 раз.
В таких молитвах головне не забути першим слово "першим разом " міняється
читаємо 2 раз кажемо другим разом и так до 9 або 12. Перед замовлянням та закінченням замовляння читаються молитви перед початком замовляння і після. Ще такий момент дитина повинна сидіти, а читаючий заговір стояти за спиною, при словах з голови... ручок і т д. читаючий проводити руками начебто скидуючи пристріт.....

Оооо! Кого я бачу на форумі=))смотритель Lady !))Гарне замовляння.Дякую.

ОБЕРІГ

На коняці я їду
Гадюкою поганяю
Всім своїм супостатам
Роти закриваю.
Гадючий хвіст,
Жабяче черево
Як пройду біля них
Стануть, як сухеє дерево.
Амінь. Амінь. Амінь.

Від крові

В неділю рано Пречиста Діва плугом небо орала, небо орала, руту сіяла. Рута незійшла, щоб кров не йшла.

***

Іван Богослов, не однослов, море потоптав, рожу посадив; рожа неприйнялася - у народженого хрищенного раба Божого Івана кров уйнялася!

***

Ішла Пречииста понад синім морем і зхолотим ціпком підпиралася. На зустріч Їй святий Петро. "-Куди ти, Пречиста. йдеш?"
"- Іду туди, де билися три брата, іду кров замовляти". Рана стулилася, кров повернулась, Пречиста назад вернулась. Амінь!

***

Пресвятая Богородице, просим собі в помічь. Замовляю кров буйную, травяную і водяную!

***

Калиновим мостом ішло три сестри: Калина, Малина і Шипшина. Невміли вони ні шити, ні прясти, тільки вміли сікти - рубати, ріки пропускати: одна рікак водяная, друга ріка огняная, третя ріка кровяная. Водяною огонь заливати, кровяною кров унімати.

***

Ішло три каліки через три ріки, рубали рожу, саджали рожу, рожа незійшла кров червона не пійшла.

Від уроків

У моря калина, під калиною дівчина, вона не знала ні шити, ні прясти, ні золотом гаптувати: тільки уміла і знала од раба божого Івана уроки і презори викликати й визивати, на сухії ліси посилати. Уроки, урощища, чоловічі й жіночі, дитячі, вам уроки, урощища у раба Божого Івана не стояти, жовтої кості не ламати, червоної крові не пити, сердця його не нудити, білого тіла не сушти; вам іти на мохи, на темні луги, на густі очерета, на сухі ліси!



Примітка: раб Божий заміняється для жінок на рабу... а також вказується і`мя хворого...